Пам'ятки учням
Як скласти розповідь за малюнком?1. Уважно розглянули малюнок, прочитати надпис до малюнка .
2. Поміркувати над темою малюнка.
3. Скласти план розповіді.
4. Вказати час , місце подій.
5. Розказати про людей, що зображені на малюнку, описати і їх зовнішність та дії.
6. Описати предмети, що зображені на малюнку.
7. Зробити висновок, висловити своє ставлення до зображення .
Як підготувати інтерв'ю
1. Продумати заздалегідь питання .
2. Сформулювати питання так,щоб відповіді на них розкривали найбільш цікаве в людині, донесли до читача (слухача) значення факту.
3. Правдиво й точно записати сказане, дати, прізвища, цифрові дані.
Як підготувати репортаж ?
Репортаж - розповідь очевидця,свідка,учасники подій.
Мета:відтворити повну картину подій, щоб читач(слухач)міг наочно уявити собі,як подія відбулася,стати нібито іі очевидцем.
1. Добре знати про що розповідати.
2. Відібрати найсуттєвіше,найголовніше в події, що висвітлюється.
3. Прагнути до об'єктивності.
4. Показати свою позицію до питань,що розкриваються в репортажі.
5. Описувати виразно, живо.
Як аналізувати історичний документ?
Визначити:
1. Хто автор документа?Чиї інтереси він захищає?
2. Коли написаний документ?Як могли вплинути на автора документа історичні події чи загальна ситуація в цей період?
3. Документ первинний (запис очевидця, учасника події) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дос -лідника ).
4. Відокремити в документі факти й коментарі та проаналізувати їх окремо.
5. Про що розповідається у документі? Яка сторона події замовчується?
6. Де відбувалася подія, про яку йдеться у документі? З якою місцевістю вона пов'язана?
Як скласти історичний портрет?
План
1. Історичні умови,в яких формувалася особистість історичної постаті.
2. Походження. Біографічні дані.
3. Особисті якості історичного діяча та умови їх формування.
4. Навколишнє суспільне середовище. Інтереси якої верстви суспільства виражав діяч.
5. Цілі діяльності та можливості їх досягнення.
6. Засоби досягнення мети
7. Основні результати діяльності історичної особи, ставлення до неї сучасників.
8. Значення діяльності особистості для регіону,країни,світу.
9. Оцінка діяльності особистості в сучасній науці.
10. Ваше ставлення до цієї історичної особи як людини та історичного діяча.
11. Яку особу сьогодення ви могли б поставити в один ряд з нею?Чому?
Як скласти твір – роздум?
План
1. Вступ.
2. Теза(основна думка твору).
3. Факти і роздуми щодо тези.
4. Висновок.
1)Сформулюйте тезу.
2)Доберіть доводи істинності чи помилковості тези(факти з життя,з літератури,
зі спогад сучасників,свої спостереження).
3)Сформулюйте висновки.
Як скласти розповідь?
Мета:розкрити важливу подію в історії, в житті історичного діяча,
План
1. Зав’язка-факт, з якого починається подія.
2. Кульмінація - момент найбільшого напруження в розвитку події.
3. Розв’язка - заключна дія,результат події.
4. Значення події для подальшого розвитку історії
Як скласти конспект?
Конспект-стислий,систематичний,послідовний,зв’язний виклад змісту параграфа, розділу книжки,лекції,повідомлення,доповіді.
План -конспект – спочатку складається план тексту ,а потім на окремі пункти ніби нарощується інформація.
Тематичний план-короткий виклад даної теми , що розкривається за кількома джерелами.
Текстуальний конспект – своєрідний монтаж цитат із текстів, що опрацьовуються.
Вільний конспект – включає в себе як цитати,так і власні формулювання.
1. Прочитати текст, з ‘ясувати зміст тексту в цілому.
2. Розділити текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).
3. Проаналізувати кожну частину, виділити головне і другорядне
4. Записати основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.
Як оцінювати історичні факти?
1. За яких історичних обставин відбувається конкретний історичний факт?
2. Які події безпосередньо йому передують (передумово)?
3. Який розвиток мав цей факт?
4. Які групи людей були в ньому задіяні (рушійні сили)?Якими мотивами(причинами)це було викликано?
5. Яку роль у ньому відігравали конфетні особи? Якими мотивами це було викликано?
6. Який вплив цей факт на інші галузі людського життя?
7. Як він вплинув на подальший розвиток (наслідки)?
8. Чи був можливим іншій перебіг події?
9. Як би ви поводилися себе в цій ситуації?
10. Чи можливе повторення цього факту?
За яких умов?
Як скласти відгук?
Відгук-документ, який містить висновки уповноваженої особи(або кількох осіб) чи установи щодо запропонованих на розгляд вистави, творів мистецтва, рукописних робіт та інше . Реквізити:
1. Назва виду документа.
2. Заголовок.
3. Текст, який містить:вступ; короткий виклад основних положень роботи,що аналізується : виклик з пропозиціями, оцінкою й критичними зауваженнями.
4. Підпис.
5. Дата
Як скласти рецензію ?
Рецензія - критичний відгук (дає аналіз та оцінку ) на художній твір , друковану наукову працю та інше .
Реквізити:
1) Назва виду документа .
2) Заголовок, якій містить назву рецензованої роботи, прізвище та ініціали її автора, рік публікації, видавництво.
3) Текст, що складається з двох частин: короткий виклад змісту роботи;що аналізується; виклад з пропозиціями, оцінкою і критичними зауваженнями.
4) Підпис.
Аналіз картини.
1. Як називається картина?
2. Хто є її автором? Що ви знаєте про його творчість?
3. До якого жанру живопису належить?
4. Опишіть картину:
• Що на ній зображено ( на передньому плані, на задньому, ліворуч, праворуч, чому саме так, а не інакше)?
• Які художні засоби і кольори використав художник? Чому саме такі?
• Чи є тут зображення людей? Як вони зображені?
• Як ви вважаєте, яка головна ідея цього твору? Що хотів показати автор?
• Які думки та почуття викликає у вас ця картина?
Рівні навчальних досягнень Бали Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий 1 Учень (учениця) називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико -географічні об'єкти
2 Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії
3 Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту
ІІ. Середній 4 Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об'єкт
5 Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій
6 Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації
ІІІ. Достатній 7 Учень (учениця) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань
8 Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти
9 Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти
ІV. Високий 10 Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії
11 Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії
12 Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її
Як надовго запам’ятати навчальний матеріал?
Поради для учнів Виділяй, співвіднось і групуй матеріал – хто добре усвідомлює, той добре запам’ятовує і довго пам’ятає. Якщо отримав завдання у вівторок, а відповідати потрібно в п’ятницю, не чекай четверга – вивчи одразу, а напередодні тільки повтори. Завчай і повторюй невеличкі шматки ще доти, як матеріал почав забуватися. Коли вчиш, записуй, малюй схеми, діаграми, таблиці - наочність краще запам’ятовується. Якомога швидше, не чекаючи повного заучування, намагайся відтворити матеріал, закривши книгу. Уява покращує пам’ять Або як запам’ятати найбільше Усе, що хочеш пам’ятати, - уявляй! (Не уявляю – не пам’ятаю) Май на увазі: усе, що побачив, відчув, почув, - уже запам’яталось. Легко пригадується тільки те, що уявив. Не думай словами – думай образами. Не завчай, а уявляй що-небудь цікаве, що допоможе пригадати потрібну інформацію.
Як писати реферат
1. Визначити адресата і мету спілкування.
2. Дібрати відповідну літературу.
3. Опрацювати дібрані джерела з робочими стисли ми помітками, закладками в книжці.
4. Скласти план відповідно до обсягу реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).
5. Оформити яскравий, привабливий вступ.
6. Дати перелік основних висновків, узагальнень та рекомендацій.
7. Оптимальний обсяг реферату - 10-12 друкованих сторінок.
Такий реферат потребує для усного викладу перед аудиторією 10-15 хв.
8. Під час усного виступу краще розповідати, а не читати реферат. Для цього скласти розгорнутий план-конспект на 2-4 сторінки.
9. Під час добору мовних засобів для написання реферату необхідно враховувати особливості наукового стилю.
Опорні фрази при веденні дискусії
Я вважаю … На мою думку…
З радістю погодився б з вами, однак…
Розумію вас, але треба врахувати, що…
Так, але…
Я з вами частково згоден, але …
Дозвольте заперечити …
Це не має значення …
Я поважаю вашу думку, але …
Немає коментарів:
Дописати коментар